З 20-26 лютого Масляна.

23 лютого у 2-А класі пройшло свято Масляної. Батьки приготували  дуже смачні млинці, якими пригощали всіх дітей.

 Сценарій свята.

Мета: ознайомлювати учнів з традиціями і звичаями українського народу, розвивати уяву, увагу, пам'ять, вміння декламувати вірші, інсценівки, виховувати любов до рідного краю, до культури українського народу.

Обладнання: українські костюми, музичний супровід, українська національна кухня.

Вчитель:Просимо на хліб, на сіль, на наше свято!

Діти:- Рідній матері нашій, ненці Україні, її славному минулому та напруженому сьогоденню, сонцесяйній весні, що несе із собою гожий день та прекрасні квіти, присвячуємо розповідь нашу про зустріч весни.

- Ось і минула вже зима… Із снігом, з хуртовиною, тріскучими морозами, з веселими, дзвінкими колядками, щедрівками, незабутніми народними іграми … А скільки сніговиків було виліплено, скільки цукерок поїла дітвора!

Було все, як у казці, було недавно, але вже минуло!

А нині сонечко, якому так важко було пробитися крізь хмари, все більше пригріває, розтоплює бурульки. І стрімкі струмочки вже незабаром полинуть у річки, в яри. Це місяць березень - перший місяць весни - спішить до нас.

Разом з пробудженням природи від зимового сну в Україні розпочинався цикл народних весняних свят, пов’язаних із стародавніми міфами та віруваннями. В Україні з давніх-давен справляли в останній тиждень перед великим постом Масляну (Масниці). Так називали свято проводів зими та її одвічних супутників – холоду, темряви, і урочистої зустрічі весни, яка несе з собою світло, тепло і радісне пробудження природи.

В ці дні спалюють опудало Зими, величають Весну.

1-а дитина:

1 день масляної – День Прохора, або «зустріч».
До Прохора зима втішається, а пізніше слізьми вмивається.

2-а дитина:

2 день – святого Власа, а ще Заігрини.

За гарну роботу дівці меду дають, за лінощі кропивою б’ють.
Влас до нас прийшов, парубку наречену знайшов.

3-я дитина:

3 день називається «Ласунка». В цей день українці пригощали один одного млинцями, ватрушками.

4-а дитина:

4 день називається «Розгуляй чверток». У цей день люди розважалися, співали, танцювали.

5-а дитина:

5 день називається «Тещині вечори». У цей день зяті ходили в гості до тещ.

6-а дитина:

6 день називається «Зовицині посиденьки». У цей день відвідували рідних.

7-а дитина:

7 день називається «Прощання з масляною». У цей день люди просили вибачення один в одного за колишні образи.

Слова вчителя:

- Ми сьогодні будемо оспівувати весну, щоб вона прийшла скоріш, щоб була дружною, теплою.

8-а дитина:

- Труби, Грицю, в рукавицю.

9-а дитина:

- Тру–тру– тру!

10-а дитина:

- Зробимо коло, погуляймо
І весело заспіваймо!
Під музичний супровід до зали входить Зима.

Зима:

- Іду–іду–у–у, снігу намету!
З вами разом потанцюю,
Бо ще силу свою чую.
Зима присипає дітей.

11-а дитина:

Годі, діточки, нам спати!  
Час давно вже вам співати.
Гляньте: сонечко сміється,
В небі жайворонок в’ється,
В'ється, радісно співає, -
Він весну вам сповіщає!

Діти :- В кожному селі, по всій Україні раділи приходу весни і співали пісні, що називали гаївками, гагілками, ягілками, маївками, веснянками. Це пісні молодості й краси, жива народна традиція. Отже, сьогодні ми з вами також спробуємо зустріти весну так, як зустрічали її наші далекі предки – давні українці. Давайте ж відразу вирушимо у мандрівку на багато років у минуле, аж у Київську Русь.

Тоді люди повністю залежали від природи – від сонця, від морозу, від дощу. Але вірили в те, що вони можуть вплинути на сили природи. Чим саме? Словом, піснею, магічною дією.

Справді, ще подекуди лежав сніг, а природа вже пробуджувалась. І українські дівчата розпочинали обряд закликання весни. Збереглася найдавніша пісня, яка розпочинала цей обряд:

Діти разом:    

Благослови, мати!
Весну закликати!
Весну закликати!
Зиму проводжати!

12-а дитина:

Вже поле й гай збудилися від сну,
То ж час і нам стрічати весну!

13-а дитина:

Утікай, утікай!
Біла зимонько!
Вже нема. Вже нема
В тебе силоньки.

14-а дитина:

Йде весна, йде весна –
Чарівниченька,
Потемніє, почорніє
Твоє личенько!

Під музику з’являється Весна.

Зима:

- А ми ще подивимось, Весно,
Хто з нас сильніший?
Насуплю я брови –
І вітер холодний повіє
Усе захолоне, рятунку нема,
Під снігом замре, заніміє!

Весна:

- А я засміюся і сонце
Ласкаве засяє,
Прокинуться луки, ліси і поля,
Усе розцвіте, заспіває!

Зима:

- Що ж, Весно, твоя взяла!
Прощаюсь з вами усіма!
Щасливі будьте! Через рік я знову
Свою вам казку принесу зимову!

Зима йде із залу під музичний супровід.

15-а дитина:

Всі ми Зиму проводжали,
Красну Весну зустрічали.
Весно! Уквітчай наш край,
Дай нам добрий урожай!

Весна:

- Я тепло вам принесла
І сонечка додала,
Щоб міцніли усі діти
Й розквітали, наче квіти.
Піду я далі лугами й лісами,
Встелю землю килимами.
Заквітчаю різним зелом,
Щоб усім було весело.
Весна під музику йде із зали.

Діти :- Окрім обряду закликання весни, був ще обряд закликання пташок. Влаштовували його звичайно на день Сорока Святих. З тіста пекли 40 «жайворонків», що нібито вилітають у цей день із вирію.

Це жертва весні, щоб «гуси неслися, яйця водилися, гусенята плодилися». Печиво роздавали дітям. Частину обрядового печива діти підвішували на фруктових деревах, а коли збирався гурт, діти йшли до найвищого пагорба, піднімали в гору «жайворонків» і декламували:

Діти разом:

Пташок викликаю
Із теплого краю!
Летіть, соловейки,
На рідну земельку.
Спішіть ластівоньки
Пасти корівоньки!

Коштування млинців.